Я подивився сьогодні ефір Савіка Шустера, який частково був присвячений його 60-річному ювілею. Очевидно, влада яка "чесно" виграла вибори вирішила дозволити своїм пропагандистам посвяткувати ювілей на всю Україну.
Скажу правду - спочатку дивитися мені було цікаво. У молодості Савік працював журналістом, був у тому числі у Афганістані, щоправда - дивився на події очима нерадянського кореспондента. Це було сміливо, на той час молодий Савік поводився у журналістиці як десантник. Аде минуло кілька десятків разів. І що ми бачимо сьогодні? Шустер сидить в телестудії України у компанії головного зрадника афганського руху Сергія Червонопиского. Людини, яка розколює ветеранський рух, улюбленичка Банкової. Людина, якій преидент Янукович дав звання героя. Людини, який не маючи жодногог відношення до наших масових прготестів довзолив собі вибачатися за них у телеефірах, який отримував гроші та підписував після нашого афганського штурму Меморандуми із Партією регіонів. Сергій Червонопиский це тушка громадянського руху, який разом із Адміністрацією Президента тягне нас у Радянський союз. Але що сталось із Шустером? Шустер, який все життя боровся проти всього радянського, на сьомому десятку життя вирішив побудувати СРСР в Україні. Шустер обрав достойне товариство Сергія Червонописького, яка влада реанімувала тільки з однією метою (витіснити увагу з руху "Ніхто Крім Нас"). Журналісти вже назвали ваше шоу "кабачок 12 стільців від Адміністрації президента". Раннього сміливого Шустера із вдачею морпеха вже нема, є підтанцьовка влади із кардебалетом у вигляді недалекого бульдога адміністарції Сергія Червнописького...
